Jordan (1993-1996), Stewart (1997-1999), Ferrari (2000-2005), Honda (2006-2008), Brawn (2008), Williams (2010)
Старти
в гран прі
298
Дебют
Гран Прі ПАР (1993 р.)
Чемпіонські
титули
-
Перемоги
11
Подіуми
68
Поул-позишн
14
Швидкі
кола
17
Перша
перемога
Гран Прі Німеччини (2000 р.)
Очки
636
*18.07.2010
Рубенс Баррікелло
народився 23 травня 1972 року у Сан Пауло, Бразилія. З дитинства Рубенс почав
займатись картингом і у віці 17 років його колекція налічувала 5 картингових
чемпіонських титулів Бразилії і перемогою у Євросерії GM. У 1991 році Баррікелло стає чемпіоном Формули 3 у складі команди «Вест
Саррей Рейсінг».У наступному сезоні Рубенс пробував свої сили у Формулі 3000,
однак сезон видався менш вдалим за попередній. Чемпіонат бразилець завершив на
3 місці у загальному заліку.
Та попри
«невдалий» сезон Формула 1 все таки «привітала» бразильця у своїх «обіймах».
Дебют відбувся на гран-прі ПАР 1993 року у Кяламі. Бразилець кваліфікувався у
гонку чотирнадцятим, однак через проблеми із коробкою передач не зумів
фінішувати. Наступні 3 гонки бразильцю також не вдалося завершити, хоча на
гран-прі Європи він був близький до свого першого подіуму у Формулі 1. Він йшов
на 2 місці, за Айртоном Сенною, коли на його боліді виникли механічні проблеми
і він змушений був зійти. Взагалі сезон видався невдалим. Через постійні
технічні проблеми бразилець зумів завершити лише 6 гонок, з яких найвище
піднявся на 5 місце на гран-прі Японії. По закінченні сезону у активі Рубенса
було 2 очки і місце у заліку пілотів.
Старт наступного
сезону був хорошим: 4 місце у стартовому гран-прі Бразилії і перший подіум у
кар’єрі (3 місце) у 2 гонці сезону на Пасифік гран-прі. Однак після цього був
трагічний гоночний уік-енд у Сан Маріно. Почалося все у п’ятницю під час
вільних практик. Болід Рубенса на великій швидкості вдарив боком у стіну, його
підкинуло уверх і болід пробив стіну з покришок. Після цього автомобіль
бразильця декілька разів перевернувся і зупинився «дном вгору». Бразильця
відвезли у лікарню, де його того ж дня провідав Сенна. Нащастя для Рубенса все
обійшлося. У нього був зламаний ніс і кілька ребер. Трагічні події продовжились
у кваліфікації, де загинув австрієць Ратценбергер, а у гонці загинув Сенна.
Докладніше про події того гран-прі можете прочитати у матеріалі про Айртона
Сенну. Загалом для Баррікелло сезон видався непоганим. Він ще 4 рази приїжджав
на фініш у очках (4 місця у Великобританії, Італії, Португалії і Австралії) і
посів у загальному заліку 6 місце (19 очок).
Третій сезон у
«Джордан» видався невдало. Фінішувати бразилець зумів лише у 8 гонках з 17.
Хоча він був другим на гран-прі Канади. 11 очок і 11 місце у заліку пілотів.
1996 рік приніс бразильцю 14 очок і 8 місце. Але оскільки змін на краще не було
помітно, то бразилець підписав контракт із командою «Стюарт».
Дебютний
сезон за нову команду видався просто
жахливим. Бразилець зумів завершити лише 3 гонки (2 місце у Монако, 13 в Італії
і 14 на гран-прі Австралії). Як наслідок – 6 очок і 13 позиція. Другий сезон
видався ще гіршим (щоправда фінішувати вдалося у 6 гонках). Та 2 очка за сезон
і 12 позиція не були вершиною мрій для бразильця. Третій сезон виступів за
«Стюарт» став для Рубенса найуспішнішим (21 очко, 7 місце у загальному заліку і
3 третіх місця), проте доля бразильця була вирішена. Пілот «Феррарі» Еді Ірвайн
відмовлявся бути помічником Міхаеля Шумахера і тому команди зробили обмін. Так
Рубенс опинився у «Скудерії». І талант бразильця одразу проявився. Він
поступався Шумахеру по результатах, та все ж регулярно набирав очки. Про що ще
говорити, якщо бразилець у дебютному сезоні за «Феррарі» 8 разів завершував на
подіумі (4 рази на 2 місці і 4 рази на третьому). І не можна не згадати першу у
кар’єрі перемогу бразильця на гран-прі Німеччини. Баррікелло здобув перемогу
прориваючись з 18 місця. Переміг він лише через те, що коли пішов дощ, він не
заїжджав у бокси для зміни шин (як це зробили інші гонщики), а продовжував рух
на сліках. 4 місце у заліку пілотів – про це Рубенс не міг навіть мріяти у
«Джордан» чи у «Стюарт».
Жодної перемоги
не здобув бразилець наступного року, однак 10 подіумів (5 других місць і 5
третіх) і 3 місце у заліку пілотів говорили самі за себе. Та й відсутності
перемог у цьому сезоні була об’єктивна причина. У «Феррарі» дуже широко почали
застосовувати так звану командну тактику, згідно якої Баррікелло повинен був
пропускати Міхаеля. Це можна було спостерігати під час гран-прі у Австрії, коли
Рубенс зупинився прямо перед фінішем, щоб пропустити німця. Цікаво, що тим
самим він зафіксував найменший відрив від переможця у історії Формули 1. Ще
однією цікавинкою є те, що наступного року Рубенс вчинив аналогічно (до речі на
тому ж гран-прі Австрії). Щоправда у сезоні 2002 року Міха ель відповів Рубенсу
люб’язністю і аналогічно пропустив його у США. Загалом у тому сезоні Баррікелло
здобув ще 2 перемоги (Угорщина і гран-прі Європи) і набравши 77 очок став
віце-чемпіоном.
Кімі Райкконен і
Хуан-Пабло Монтойя розділили «солодку парочку» з «Феррарі» у підсумковій
таблиці чемпіонату 2003 року. Рубенс у тому сезоні здобув 2 перемоги і ще 6
разів фінішував на подіумі (2 місце на гран-прі Малайзії). Хочу акцентувати на
другій перемозі бразильця у сезоні. Здобув її він на останньому гран-прі сезону
у Японії. Для того щоб Міхаель став чемпіоном треба було, щоб Кімі не виграв ту гонку. І бразилець
зробив все для того, щоб Шумахер взяв тоді чемпіонський титул. Докладніше про
цю гонку можете прочитати у матеріалі про Кімі Райкконена, а тут я хочу
звернути вашу увагу на один факт. Цікаво, що між німцем і бразильцем були теплі
дружні стосунки. Про це свідчить той факт, що Рубенс після перемоги на тому
гран-прі підбіг до Міхаеля, який завершив шостим, обійняв його і почав кликати
його разом із собою на подіум. В цю мить на очах були сльози радості і це було
щиро.
2004 рік приніс 14
подіумів, серед яких були 2 перемоги (Італія, Китай), 7 других місць
(Австралія, Бахрейн, Іспанія, Європа, Канада, США, Угорщина) і 5 третіх місць (Монако,
Франція, Великобританія, Бразилія). Про той сезон навіть нема що розповісти
цікавого, адже пілоти «Феррарі» не мли суперників, а їздили, можна сказати,
лише у своє задоволення. 114 очок і титул віце чемпіона – такий здобуток
Рубенса у тому сезоні. А от 2005 рік був не таким вдалим. Боліди «Феррарі» були
не надто швидкими і, що найгірше, вони «грішили» нестабільністю. Цим можна і
пояснити 38 очок бразильця у сезоні і 8 місце.
Можливо Рубенс у
наступному сезоні виступив краще, та цього ми не будемо знати, адже бразильця у
складі «Феррарі» змінив його молодий земляк Феліпе Масса. Сам Баррікелло
підписав контракт із «Хонда». Сезон 2006 року бразилець почав невдало, однак
ближче до кінця чемпіонату справно набирав очки і в результаті посів 7 місце у
таблиці чемпіонату. Партнеру по команді Дженсону Баттону він програв дуже
багато. Сезон 2007 року був повністю провалений для «Хонда». Боліди виглядали
дуже слабо і Рубенс не зміг набрати жодного очка завершивши сезон на 20 місці.
Невдало
розпочався для бразильця і сезон 2008 року. Дискваліфікація у стартовому
гран-прі Австралії (виїзд з піт-лейн на червоний колір світлофору), 13 місце у
Малайзії і 11 у Бахрейні. На гран-прі Іспанії він зійшов.
У одному із своїх
інтерв’ю на початку 2008 року Рубенс сказав, що ще почуває себе достатньо
молодим, щоб змагатись і жартома заявив, що хоче виграти чемпіонат світу. Я ж
хочу всерйоз побажати цьому завжди усміхненому бразильцю таки виграти
чемпіонат, адже ніхто інший так цього не заслуговує, як він!