Formula1 Українською - Будова боліду формули 1
Головна arrow Технічна інформація arrow Будова боліду формули 1

Будова боліду формули 1
Написав Borya   
02.04.2008
     Формула 1 – один із найбільш видовищних видів спорту. Вболівальників, шанувальників чи просто глядачів «королеви автоперегонів» приваблює у цих змаганнях насамперед неймовірні швидкості на яких ведуть боротьбу кращі автогонщики світу. Проте більша частина любителів «королівських автогонок» не задумується над тим наскільки складною із технічної точки зору є техніка на якій змагаються і пілоти. Тому у цьому матеріалі я спробую розкрити особливості будови гоночних болідів і деякі проблеми та труднощі, які виникають перед розробниками цієї техніки.
           Довжина боліду складає 4.5-4.8 м, ширина – 1.7-1.8 м, висота – 0.95-1 м, колісна база – 3-3.1 м, вага – 600 кг разом з пілотом.
     Основою боліду Формули 1 є шасі, основною частиною якого є так званий «монокок». Він повинен бути водночас міцним і достатньо легким. Як правило монокок виготовляють із суміші вуглецевого волокна (вуглеволокна) і пластику. Всередині монококу окрім пілота розміщується паливний бак. У болідах використовують деформаційні паливні двигуни, які при прикладенні до них натиску, змінюють свою форму. В якості пального у Формулі 1 використовується бензин такого хімічного складу: парафін (50%), нафтові кислоти (5%), ароматичні вуглеводні (15%) і різноманітні додатки.
       До задньої частини монокока кріпиться двигун разом з коробкою передач, до якої приєднують важелі задньої підвіски.
       Двигуни, що використовуються у формулі 1, є восьмициліндровими V-подібними двигунами (V8), об’ємом 2400 сантиметрів кубічних, які розвивають близько 720 кінських сил і 19000 об./с. Циліндри (діаметром не більше 98 мм) розміщують під кутом 90º, на відстані, приблизно 107 мм один від одного. Вони повинні мати 2 впускних і 2 випускних клапани. Матеріалом, який широко використовується у двигунах болідів є кований алюміній, який має перевагу (мала вага) у порівнянні із сталлю. 70 % масла знаходиться у двигуні, 30% - у масляному резервуарі, який змінює масло у двигуні кілька разів за хвилину. Двигун V8 має чітку послідовність запалення і тому потребує особливого колін валу з чотирма можливостями ходу поршня розміщеними під кутом 90º (у стандартних двигунах) чи 180º (у гоночних болідах). Система охолодження двигуна складається з своєрідного «повітрозбірника» (який розміщується над головою пілота) і радіаторів (7) (розміщені на бічних поверхнях автомобілю). Однак першочергова функція повітрозбірника полягає у наповненні циліндрів двигуна повітрям, що є необхідною умовою роботи двигуна. Щодо радіаторів, то повітря проходячи через алюмінієві решітки знижує температуру охолоджувальної рідини.

  

ferrari_f2008

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Рис. 1. Болід Формули 1 (2008 р.):
1-носовий обтікач з переднім антикрилом; 2-шини; 3-колісна гайка; 4-система відводу тепла з дисків; 5-диски; 6-кермо; 7-радіатор; 8-дно; 9-двигун; 10-заднє антикрило; 11-коробка передач;

 

           Зчеплення закріплене між двигуном і коробкою передач і безпосередньо зв’язане із двигуном, парцює на електрогідравліці на температурах вище 500º. Коробка передач є напівавтоматичною і дуже схожа на коробку передач мотоциклів. Бортова електроніка спів ставляє швидкість двигуна і коробки кожен раз при зміні передачі, через відсутність синхронізатора. Коробка передач є семиступеневою. Час перемикання передачі складає близько 40 мс. Особливістю настройки є те, що перша передача повинна давати максимальне прискорення на старті, а остання – максимальну швидкість лише в кінці прямої. Контролер задніх коліс кріпиться до коробки передач напряму, а сама коробка передач приєднана до двигуна кількома міцними гвинтами. Для забезпечення обертання коліс із різними швидкостями застосовують диференціали, які забезпечують зменшення зносу шин і збільшують швидкість проходження повороту.
        Важливе місце у болідах Формули 1 посідає електроніка. Боліди містять у собі велику кількість сенсорів, які слідкують за станом автомобіля, різні системи керування, які допомагають пілотам у обслуговуванні боліду під час гонки. Щоправда із сезону 2008 року починають діяти більш жорсткі правила, які значно зменшують вплив електроніки на Формулу 1. Перш за все це відмічення «трекшн-контролю», яка полягала у тому, що за допомогою електроніки болід самостійно зменшував швидкість і підбирав обороти двигуна при проходженні поворотів. Тепер ці функції лежать виключно на гонщиках і як показали 2 перші гонки сезону для декого це є серйозною проблемою.
         Важливим елементом боліду є радіозв’язок. Це дуже важлива деталь, оскільки під час гонки з боксів передається певна інформація (про положення у гонці, про місце аварії) гонщику, гонщик сам передає інформацію (наприклад, про стан боліду) у бокси. Радіоустановка розміщена над дном боліду під колінами пілота. Передавальна антена розміщується на носовому обтікачі (1), а стерео навушники і мікрофон вмонтовані у шоломи.
         Панель приладів переважно інтегрується у кермо і служить для інформування пілота про його швидкість, вказує коли вчасно переключати передачі… Кермо є доволі складним елементом, так як з нього пілот здійснює маніпуляції електронними системами боліду. Зокрема, перемикання передач, управління балансом, ввімкнення радіо, подавання води у шолом… Розробка усієї електроніки зазвичай покладається на одного інженера, з метою підвищення комфорту пілота. Кермова колонка є дуже важливим елементом системи керування боліду. З одного боку вона з’єднується з кермом, а з іншого з рамою і зубчатою передачею. Виготовляється вона переважно з вуглецевого волокна. При повороті керма кермова колонка повертає шестерню і тим самим раму, що приводить до повороту коліс.
        Підвіска виготовляється із вуглецевого компаунду. Керування амортизаторами підвіски здійснюється з допомогою гідравліки, змінюючи жорсткість підвіски, хід колеса тощо. Жорсткість підвіски змінюється під дією загрузки, оскільки при збільшенні швидкості збільшується притискна сила і щоб болід не чіпляв дном трек підвіска стає жорсткішою і не допускає цього. Також є ще третій амортизатор, який допомагає стабілізатору поперечної стійкості, що особливо важливо на великих швидкостях, коли збільшується вага боліду.
         Система гальмування є важливою частиною боліду. Як матеріал для виготовлення гальм використовується вуглецеве волокно. Регламентом FIA товщина гальмівного диска обмежена 28 мм, а діаметр не повинен перевищувати 278 мм. Вага кожного диска  складає не більше одного кілограма. Щоб зупинити болід який рухається зі швидкістю 300 км/год необхідно всього лише 4 с. Найважливіший елемент в гальмівній системі - гальмівні диски. Вони закріплені на колесі і обертаються з однією швидкістю. Сам диск охоплений спеціальним пристосуванням - гальмівним супортом. Гальмівні колодки знаходяться поряд, і у момент натиснення педалі гальма вони притискаються невеликими гідравлічними поршнями до гальмівного диска, що приводить до підвищення температури і гальмування, залежно від сили натиснення педалі. У деяких гальмівних дисках роблять спеціальні отвори, які сприяють вентиляції і охолоджуванню гальмівної системи. Окрім цього на болідах Феррарі застосовується спеціальна система відведення тепла. Це дуже важливо, оскільки в момент гальмування температура гальмівних дисків сягає 1000º.
         Диски виготовляються із сплаву магнію. Цей матеріал вибраний із-за його низької ваги і високої міцності. На поверхні диска знаходиться замок кріплення, яке допомагає легко і швидко міняти гуму на піт-стопах. Він відкривається, коли потрібна зміна гуми і механік закриває його, коли заміна закінчена. Для кріплення колеса, з метою уникнення трагічних випадків, що виникають коли колесо відривається застосовується спеціальне пристосування, яке має вигляд тонкого і міцного канату і кріпиться одним кінцем до шасі, а другим – до колісного диску. Ефективність гальмування в першу чергу визначається шинами. Згідно правил під час гонки необхідно використовувати шини двох складів: м’якшого (відзначається білою канавкою) і твердішого. Крім того ще використовуються дощові і перехідні шини у випадку атмосферних осадків.
        Кокпіт, у якому знаходиться пілот виконується так, щоб у випадку аварії пілот вижив. Застосовується система підтримки шиї, яка погіршує пілоту відчуття комфорту, оскільки обмежує рухи голови, але у випадку аварії може врятувати життя.
        На кінець розглянемо аеродинаміку боліду. Болід формули 1 своєю формою нагадує крило літака. Така форма розроблена не просто так. Повітря, що проходить над болідом проходить більшу відстань ніж повітря, що рухається під болідом (форма дна є плоскою), розріджується і за законом Бернуллі підйомна сила (яка діє на болід знизу) є більшою ніж притискна сила (зверху боліду). Це дозволяє розвивати значні швидкості і зменшувати вплив опору повітря. Однак болід у такому випадку просто злітатиме у повітря. Щоб цього не допустити і покращити маневреність у поворотах, на болідах використовуються антикрила. Антикрила у свою чергу мають форму перевернутого крила літака. Це дозволяє збільшити притискну силу. Антикрила, як і інші елементи аеродинаміки розробляються для кожної гонки, так як необхідно враховувати різні профілі треків, атмосферні особливості треків... До встановлення на болідах вони проходять тривалий цикл. Спочатку проводиться теоретична розробка з допомогою комп’ютерної техніки, проводиться комп’ютерне моделювання і розробляється форма і розміри антикрил. Після чого відбувається виготовлення і чергова серія різноманітних тестів і випробувань у аеродинамічній трубі. Коли вже пройдені всі тести, антикрила встановлюються на болід і знову проводяться тести. Крім форми і розмірів важливе значення має також розміщення антикрил, оскільки із зміною кута нахилу антикрил (кута «атаки») змінюється притискна сила і сила опору повітря. Кут атаки можна змінювати навіть під час гонки (що і роблять механіки під час піт-стопів) і таким чином або «відтискати» болід, збільшуючи тим самим швидкість, але зменшуючи маневреність у поворотах, або «притискати» болід і покращувати таким чином керованість.
        Як бачимо розробка і обслуговування боліду це дуже складна робота, яка вимагає високих знань і значних зусиль. І для того, щоб ми могли 2 години насолоджуватись боротьбою на треку члени команд працюють по 20 годин на добу готуючи техніку до боротьби.

Переглядів 2355
Коментарі
Яoman   |2008-04-03 19:12:57
Браво! Стількии буков в одному місці, і які до того ж вяжуться в більш-менш нормальний текст. +5
NoRad  - Чому я люблю Формулу-1?   |2008-04-13 12:25:59
Саме усвідомлення того, яка наукова робота і технології покладені в основу боліда і викликає в мене захоплення даним видом автоспорту!
Анонімно  - ло   |2008-11-18 20:13:32
leon61   |2009-03-28 11:22:05
avatar ха-ха! загнались!
під картинкою пише:"12-передня підвіска; 13-задня підвіска; 14-кокпіт;"
а на картинці тільки з 1-11.
Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі!

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

 
< Попередня

Статистика

TopUA: Безкоштовний хостинг з cPanel Український рейтинг TOP.TOPUA.NET каталог сайтів Украина онлайн Яндекс цитирования
Hosting Host-UA for ukrainians!
zymnavoda | zanachka | house m.d.