Brabham (1978-1985), Williams (1986-1987), Lotus (1988-1989), Benetton (1990-1991)
Старти
207
Чемпіонські титули
3 (1981, 1983, 1987)
Перемоги
23
Подіуми
60
Поул-позишн
24
Швидкі кола
23
Дебют
Гран Прі Німеччини (1978 р.)
Перша перемога
Гран Прі США (1980 р.)
Остання
перемога
Гран Прі Канади (1991 р.)
Останнє гран прі
Гран Прі Австралії (1991 р.)
Очки
485,5
Нельсон Піке (Піке – це прізвище його матері) народився 17 серпня 1952 року. Прізвище матері юний Нельсон використав для того, щоб приховати від батьків заняття автоспортом, оскільки вони не підтримували його захоплення. Батько Нельсона був міністром кабінету міністрів., дуже поважною і шанованою людиною в Бразилії. Він був президентом регіональної тенісної ліги і хотів, щоб син займався тенісом. Нельсон свого часу вважався одним з найперспективніших молодих гравців. Батьки хотіли віддати Нельсона в тенісну школу в Каліфорнії, однак для 16-річного юнака теніс відійшов на друге місце. Займатись картингом він почав у рідному штаті Бразіліа. Після того, як Піке здобув перемоги у картинговому чемпіонаті Бразилії і чемпіонаті Спорт-кар, батьки, сподіваючись, що їм вдастся відмовити сина від захоплення перегонами віддали його в університет. Щоправда, Нельсон швидко зрозумів, що в його житті місце є лише для гонок, покинув ВНЗ і, продавши свій автомобіль, почав виступати у перегонах класу Формула Vee і в 1977 році став чемпіоном у цій гоночній серії.
У цьому ж році, за порадою Емерсона Фіттіпальді Піке перебрався у Європу і почав виступи у англійському чемпіонаті Формули 3. Дебютний сезон завершив на престижному 3 місці. Наступного ж року, здобувши 13 перемог у 26 заїздах, бразилець став чемпіоном британської Формули 3.
Хороші результати не могли залишатись непоміченими. До свого працевлаштування у «Бребхемі» Берні Еклстоуна Нельсон провів кілька гонок на боліді «Макларен». У «Бребхемі» Піке мав чудового вчителя, адже лідером команди був триразовий чемпіон світу,австрієць Нікі Лауда. Проте команді постійно заважали проблеми з технікою, а тому, Нельсон так і не зумів продемонструвати свої можливості. Зумівши завершити лише 3 гонки із 15, та набравши 3 очки він завершив свій дебютний чемпіонат на 15 – місці. По закінченні сезону виступи у Формулі 1 вирішив завершити Нікі Лауда (як стало відомо пізніше це був перший з двох «відходів» Лауди з Формули 1). Команда вирішила зробити ставку на бразильця і він почав допомагати (проведенням різноманітних тестів) Гордону Мюррею у розробці нового автомобіля, на якому Нельсон зміг би нав’язати боротьбу суперникам.
У 1980 році Піке приймав участь одразу у двох гоночних серіях – Формулі 1 і серії «Прокар» (у якій став чемпіоном). Здобувши три перемоги у сезоні Піке посів у загальній класифікації 2 місце, поступившись пілоту «Вільямс» Алану Джонсу, який виблискував у цьому сезоні (автомобіль у нього був швидкий і надійний) і переміг бразильця в більшій мірі за рахунок надійності власної техніки, чого бракувало «Бребхему» Нельсона. Однак болід був непоганий і було видно, що команда потрудилася на славу і зуміла підготувати хорошу техніку. Ця робота дала свої плоди наступного сезону.
Старт чемпіонату виявився невдалим (третє місце в США і технічні проблеми на гран-прі Бразилії). Однакперемоги на гран-прі Аргентини і Сан-Маріно дозволили бразильцю втрутитись у боротьбу за чемпіонський титул. Проте не всі гонки йшли гладко. Траплялись помилки, технічні проблеми. Здобувши по ходу чемпіонату ще 1 перемогу Піке, перед останнім у сезоні гран-прі (Лас-Вегас, США) перебував на 2 місці, поступаючись аргентинцю Рейтеманну всього одне очко. Теоретичні шанси поборотися за чемпіонський титул зберіг за собою Жак Лафіт. Лідерство у гонці із самого стрту захопив Алан Джонс, за ним йшли Ален Прост і Жиль Вільньов. Рейтеманн через поганий старт знаходився на 8 позиції, перед ним рухався Піке. Такий стан справ зовсім не влаштовував бразильця. І тут йому на допомогу прийшла природа. Через неймовірну спеку достроково гонку завершили Вільньов і Уотсон. Зумівши обійти Лаффіта вийшов на таке необхідне 5 місце, поступившись Джонсу (який здобув перемогу), Просту, Джакомеллі і Менселлу. Рейтеманн завершив перегони на 7 місці. Перший чемпіонський титул (50 очок) дався бразильцю дуже важко.
Однак ще важче проходив сезон 1982 року. Нововведення, у вигляді двигунів з турбонадувом, керівництва Формули 1 виявилось дуже непростим завданням для механіків. Двигуни були ненадійними (під час гоночного уік-енду механіки «Бребхем» змушені були випробувати 8 двигунів). Окрім того, ще однією складністю стало підлаштування шассі до нових двигунів. З цими завданнями команді так і не вдалося справитись. І все ж одна перемога була здобута (гран-прі Канади). Щоправда далася вона бразильцю дуже болісно і важко. Через проблеми із масляним радіатором температура у боліді була дуже високою, а температура педалей сягала близько 100º, через що Нельсон відчував неймовірний біль у ногах. Чемпіонат Піке програв (11 місце у загальному заліку пілотів) у більшій мірі техніці ніж суперникам.
Дуже цікава, наполеглива і безкомпромісна боротьба відбувалась протягом усього сезону 1983 року між Піке і Аленом Простом на «Рено». Нельсону вдалось витиснути зі свого боліду максимум. Здобувши 3 перемоги (зокрема в Італії і Бразилії) і 4 швидких кола Піке здобув свій 2 чемпіонський титул, завершивши чемпіонат із 59 очками. Про напруженість боротьби за чемпіонську корону свідчить той факт, що француз програв бразильцю всього лише 2 очки.
Черговою невдачею завершилась спроба відстояти своє чемпіонське звання у 1984 році. Болід був модернізований об'ємнішим двигуном (що було спричинене забороною ФІА на дозаправку під час перегонів) і новою підвіскою. Однак основною проблемою постала нестабільність боліду, який часто підводив бразильця у найвідповідальніші моменти. Перемогти Піке вдалося лише двічі: в Канаді і на гран-прі США в Детройті. Гран-прі США пам’ятне серйозною аварією на старті гонки у якій взяли участь Менсел («Лотус»), Прост («Макларен»), Піке («Бребхем»), Альборетто («Феррарі»), Сенна («Тоулман») і Шурер («Ерроуз»). Гонка була зупинена. На рестарт Піке, Сенна і Альборетто вирушили на запасних болідах. Після відновлення гонки Піке швидко пішов у відрив (5 секунд на 10 колі). Через 28 кіл він потроїв перевагу над суперниками, а за 13 кіл до фінішу випереджував їх на 30 с. Перше місце у гран-прі він так нікому і не віддав. Однак у чемпіонаті вдалося посісти лише 5 місце.
Сезон 1985 року видався ще гіршим за попередній. До всіх інших проблем, які переслідували «Бребхем» додалася ще одна. Резина «Pirelli», якою почала користуватись команда виявилась гіршою ніж шини«Goodyear», якими користувались суперники. Найкращими результатами була перемога у Франції і друге місце в Італії. Такі результати не могли влаштовувати самого Піке і по завершенні сезону він перейшов у «Вільямс». Іншою причиною переходу у «Вільямс» називають гроші. Піке вів доволі активний спосіб життя. Часті вечірки, жінки (якими постійно оточував себе Нельсон), вісімнадцяти-метрова яхта і власний літак вимагали значних коштів, яких керівництво «Бребхем» не могло (або не хотіло) надати бразильцю.
Переходивши у «Вільямс» Піке вважав, що буде першим пілотом, а Менселл – другим. Однак після старту чемпіонату виявилось, що у Піке на одного суперника більше і партнер, який мав би йому допомагати у боротьбі за чемпіонський титул, став одним із головних суперників. Нельсон виграв гонку у Бразилії. Після серії низьких місць і сходів відбулась захоплююча гонка у Великобританії, де, у запеклій боротьбі перемогу здобув Менселл. Наступні 3 гран-прі (Німеччина, Угорщина і Італія) переміг Піке. Щоправда після поразки Менселлу і Просту в Португалії і Просту в Аделаїді (Австралія) дали Піке титул віце-чемпіона. Переміг у тому чемпіонаті Прост.
Наступний сезон став продовженням попереднього. Боліди «Вільямс» виблискували на фоні суперників. Вони були швидшими і надійнішими. Тому чемпіонський титул розігрували між собою Піке і Менселл. Британець виграв більше гран-прі (6 проти 3 у Піке), однак бразилець провів стабільніший сезон, в результаті чого здобув чемпіонство, набравши 73 очки і провівши 4 швидких кола. Минулорічного чемпіона Проста він випередив на 30 очок.
Наступні 2 сезони, які Піке провів у «Лотусі» не дали йому абсолютно нічого (жодної перемоги). Сезони 1990-1991 року він провів у «Беннетоні». Дві перемоги у сезоні 1990 і одна у сезоні 1991 року дали якусь мізерну втіху, однак він був там не на перших ролях, а перебував у тіні молодого Міхаеля Шумахера. По завершенні сезону 1991 року Піке завершив виступи у Формулі 1. Щоправда він продовжував брати участь у різноманітних перегонах (серед яких була престижна гонка у Ле-Мані). Зараз Нельсон зосереджено спостерігає за досягненнями свого сина Нельсона Піке молодшого (Нельсіньо Піке) і, мабуть задумується чи його син зможе перевершити його досягнення, чи молодшому все ж краще було б займатись тенісом?
Переглядів 1771
Коментарі
Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі!
року між Піке і Аленом Простом на «Рено». Нельсону вдалось витиснути зі свого боліду максимум. Здобувши 3 перемоги (зокрема в Італії і Бразилії) і 4 швидких кола Піке здобув свій 2 чемпіонський титул, завершивши чемпіонат із 59 очками. Про напруженість боротьби за чемпіонську корону свідчить той факт, що француз програв бразильцю всього лише 2 очки.
був модернізований об'ємнішим двигуном (що було спричинене забороною ФІА на дозаправку під час перегонів) і новою підвіскою. Однак основною проблемою постала нестабільність боліду, який часто підводив бразильця у найвідповідальніші моменти. Перемогти Піке вдалося лише двічі: в Канаді і на гран-прі США в Детройті. Гран-прі США пам’ятне серйозною аварією на старті гонки у якій взяли участь Менсел («Лотус»), Прост («Макларен»), Піке («Бребхем»), Альборетто («Феррарі»), Сенна («Тоулман») і Шурер («Ерроуз»). Гонка була зупинена. На рестарт Піке, Сенна і Альборетто вирушили на запасних болідах. Після відновлення гонки Піке швидко пішов у відрив (5 секунд на 10 колі). Через 28 кіл він потроїв перевагу над суперниками, а за 13 кіл до фінішу випереджував їх на 30 с. Перше місце у гран-прі він так нікому і не віддав. Однак у чемпіонаті вдалося посісти лише 5 місце.
суперників. Вони були швидшими і надійнішими. Тому чемпіонський титул розігрували між собою Піке і Менселл. Британець виграв більше гран-прі (6 проти 3 у Піке), однак бразилець провів стабільніший сезон, в результаті чого здобув чемпіонство, набравши 73 очки і провівши 4 швидких кола. Минулорічного чемпіона Проста він випередив на 30 очок.
1991 року дали якусь мізерну втіху, однак він був там не на перших ролях, а перебував у тіні молодого Міхаеля Шумахера. По завершенні сезону 1991 року Піке завершив виступи у Формулі 1. Щоправда він продовжував брати участь у різноманітних перегонах (серед яких була престижна гонка у Ле-Мані). Зараз Нельсон зосереджено спостерігає за досягненнями свого сина Нельсона Піке молодшого (Нельсіньо Піке) і, мабуть задумується чи його син зможе перевершити його досягнення, чи молодшому все ж краще було б займатись тенісом? 
